Рожеві надії
На першому курсі все здається таким ідеальним. Ти втягуєшся в студентську родину, захоплюєшся тим, що вивчаєш, намагаєшся здобути авторитет серед однолітків, згодом намагаєшся чимось виділитися серед загальної маси студентів. І ось, нарешті, ти добився свого — «тебе знає кожна собака на факультеті». Користуєшся популярністю серед студентів, здобув повагу серед викладачів. Тобі пророкують світле майбутнє. І ти, окрилений надіями, віддаєш всього себе улюбленому заняттю, яке вже давно перестало бути навчанням, ні, це стало для тебе сенсом життя. Ти купаєшся у ньому, вчишся плавати і навіть неодноразово здобуваєш першість. Життя прекрасне? Ні, поза всіма цими оціками, похвалами і т. д. ти не помічаєш, що твориться поза стінами факультету. А на вулиця криза, гора безробітних. І поки ти виношуєш рожеві мрії, десь на небесах для тебе готується перина з колючок — щоб не так боляче було падати, але й щоб ти не розслаблявся. Так, поки ми здобуваємо професію, єдиними нашими проблемами є те як прожити від стипендії до стипендії, де дістати гроші на дискотеку, а в дівчат — що на неї одягти? Та повірте, за вікном існує зовсім інший світ, набагато жорстокіший ніж ви думаєте, зі своїми набагато простішими законами, ніж ви думаєте — виживає найсильніший, при чому не у фізичному плані.
За роки навчання ми здобуваємо собі якийсь авторитет, та повірте, коли ви вийдете за стіни університету про вас всі забудуть там всередині, будуть інші, хто здобуватиме авторитет, як і ви колись. Тут у цьому світі великих можливостей ніхто не знає, що ви брали участь в конференціях, нікого не цікавить, що у вас 100 балів з історії країн Західної Європи чи 60 з психології. Тут ви нічим не відрізняєтеся від інших, ви всього лише частинка сірої маси випускників. Забудьте про ті наївні сподівання, що десь вас чекає хороша високооплачувана робота. Цьому світові на вас начхати, звичайно, якщо ви не син мера чи донька високопосадовця. В цьому випадку двері для вас відкриті скрізь. Викиньте з голови думки, що ви комусь потрібні, я вас розчарую, нікому. Вам доведеться по новому здобувати авторитет начальства, колег, а це набагато складніше. Тому, моя вам порада, студенти, скиньте рожеві окуляри, гляньте правді в очі і не тіште себе пустими мріями. Якщо ви не будете думати про своє майбутнє, то й майбутнє не буде думати про вас. Втім, ви можете не турбуватися тим, що буде далі, спокійно займатися своїми справами і отримувати задоволення від кожної хвилини студентства.
За роки навчання ми здобуваємо собі якийсь авторитет, та повірте, коли ви вийдете за стіни університету про вас всі забудуть там всередині, будуть інші, хто здобуватиме авторитет, як і ви колись. Тут у цьому світі великих можливостей ніхто не знає, що ви брали участь в конференціях, нікого не цікавить, що у вас 100 балів з історії країн Західної Європи чи 60 з психології. Тут ви нічим не відрізняєтеся від інших, ви всього лише частинка сірої маси випускників. Забудьте про ті наївні сподівання, що десь вас чекає хороша високооплачувана робота. Цьому світові на вас начхати, звичайно, якщо ви не син мера чи донька високопосадовця. В цьому випадку двері для вас відкриті скрізь. Викиньте з голови думки, що ви комусь потрібні, я вас розчарую, нікому. Вам доведеться по новому здобувати авторитет начальства, колег, а це набагато складніше. Тому, моя вам порада, студенти, скиньте рожеві окуляри, гляньте правді в очі і не тіште себе пустими мріями. Якщо ви не будете думати про своє майбутнє, то й майбутнє не буде думати про вас. Втім, ви можете не турбуватися тим, що буде далі, спокійно займатися своїми справами і отримувати задоволення від кожної хвилини студентства.
0 коментарів