Хто спішить, той людей смішить...

Нещодавно мала змогу спостерігати кумедну картину. Проходячи повз палац Академічний, замітила ще здалеку пана Віталія Михайловича всього ,, при параді,, і дужих хлопців у формі, які, як здогадалася з інструментів в їхніх руках, належали до якого-небудь оркестру, мабуть. Принаймні грали марш вони чудово. Поки підходила ближче, помітила як до Академічного під'їхала машина. Пан Віталій спустився нижче по сходинках, подав знак офіцерам і ті почали грати марш так торжественно і… словом, музичної майстерності їм не бракує. Мені, людині, яка надто зайнята власними справами і не вельми вникає в політичні справи міста, стало дуже цікаво в честь кого такі урочистості. І ось відкрились дверцята, набігла ціла зграя журналістів, я очікувала побачити яку-небудь офіційну високопоставлену особу, явно не місцевого, а вищого значення. Можете уявити моє здивування, коли першим з машини вийшом пан Михайло Миколайович. Мимоволі згадався історичний факт, коли Катерина ІІ збудувала Петру І пам'ятник з написом ,, Вторая первому,,. Ось так виходить, продовжуємо традиції, раніше пам'ятники будували, а тепер влаштовують концерти один одному. Склалося враження, ніби Віталій Михайлович вирішив влаштувати урочистий прийом своєму ,, сусіду,,. Згодом я, звичайно, дізналася, що це все-таки приїжджала високопоставлена особа. Дійсно, наврядчи обидва вельмишановні пани навмисно організували таке посміховисько. Одначе, якби не панський менталітет наших політиків всюди першими просувати свій ніс, такого казусу точно не вийшло б. І пересічний перехожий побачив би, що пан Віталій зустрічає першим гостя, а не свого колегу. Отож, робимо висновки, щоб не стати посміховиськом для інших, як кажуть, хто спішить той людей смішить.