"Брєд" суворих буднів...

Стільки вже було написано, сказано, за останній час, про хвилюючі нас всіх події. Не змогла втриматись, щоб не вставити своїх пять копійок. А що ж я гірше всіх=))) Довго збиралася з думками, довго обдумувала кожну тезу, яку збираюсь тут викласти. Чому? Тому що хочеться бути максимально об'єктивною, можливо, років через 200 хтось захоче почитати цю писанину. Можливо скажуть, що недолуге, а можливо цитуватимуть=)) Та доста про манію вєлічія....

Часто чую закиди від людей, з якими спілкуюсь, мовляв і для чого було починати майдан, нічого хорошого це не принесло...
Я думаю це не так… Що мені дав майдан? Я не брала участі у грандіозних подіях, я не була в самообороні, я не їхала на майдан. Я була тільки на великому страйку і… він мене злякав… Та картина, яку я бачила… чесно, хочете плюйте в обличчя, але нагадувало площі, які збирав Гітлер чи Сталін чи будь-який інший діяч, який розумівся на психології мас… Не подумайте, я не порівнюю нас з фашистами… ні в якому разі… я навожу шаблон. Тоді дійсно на собі відчула наскільки страшною і загрозливою є ця сила — психологія мас. В мене було таке враження, що якби хтось крикнув йти штурмом на міську раду там би каменя на камені не залишилося. І ніхто б не задумався… Це страшно. В натовпі ти втрачаєш розум, втрачаєш здатність мислення, втрачаєш себе… ти стаєш бездумним камінчиком, який легко закинути в річку, найстрашніше — ти навіть не будеш пручатися… Немає нічого гіршого і страшнішого, але й водночас грандіознішого і, по своєму захоплюючого, ніж натовп, особливо доведених до відчаю людей...
Я подумала, що не хочу стати чиїмось знаряддям і намагалася триматися осторонь. Правильно це чи ні, скажуть мої правнуки через років 100.
Так от що мені дав майдан? Він дав надію, він дав мені любов до свого народу, до своєї країни. І якщо раніше в голові витали думки про зарубіжжя, то тепер вони здиміли. Я ХОЧУ ЖИТИ В УКРАЇНІ! І навіть копняк під зад не вижене мене звідси, бо мій народ легендарний, бо мій народ — найкращий в світі. Я не одна така, знаєте скільки моїх друзів ще пів року тому були абсолютно зневірені, розгублені, спустошені, розчаровані у всьому, не бачили виходу, не бачили свого майбутнього. Тепер все змінилося, через стільки часу я бачу на їх обличчях посмішки, вони носять стрічки кольору нашого прапору, вони почали жити...
Майдан потрібний був, інша справа в тому, що «хтось» хоче переконати нас в протилежному і це, на жаль, діє… Цей «хтось» хоче переконати і своїх рабів в тому, що так як українці робити не можна, не можна йти проти свого феодала, бо буде погано… І це діє.
Інше… Крим… Обурюються всі, що наша влада не відстояла Крим… Я не знаю нюансів хто кому йому давно продав, версій є багато. Однак, на мою думку, це було найбільш раціональним виходом із ситуації. Що ми можемо протиставити Росії зараз? Танк на Сагайдачного? Давно говорять, нашу армію систематично розвалювали, ми не можемо починати відкриту війну. Ми в ній не виграємо, давайте мислити логічно, в нас є патріотизм, але проти калаша з ним особливо не повоююєш((( Залишалося надіятися, що Вовка-дурак зупиниться на Криму, але цей пень (вибачте, я не можу його називати інакше, це ще цензурно, це ще я себе дуже стримую) вирішив полізти нам на голову. Як на мене залишити Крим, Донецьк, Луганськ напризволяще — це не чесно. Рахуйте, вони навряд чи до нас вирвуться, а вони хочуть, про це свідчать чисельні факти. Сьогодні наприклад у Севастополі випускники одягли вишиванки. І ви кажете, що їм все-одно де жити? Що вони хочуть до Росії? Я так не думаю, просто за них все вирішили зелені чоловічки.
Так, знайдуть там кілька дебілів, психічнохворих, які вам за ковбасу скажуть навіть, що хочуть до Північної Кореї… покажуть на камеру і дєло в шляпє...
Як на мене найбільш раціональним варіантом є відпустити… тому що зараз на кону стоїть навіть не те. що територіальна цілісність України і взагалі наше майбутнє, в тому плані, що з України можуть зробити ,, гарячу точку,,, де постійно точитимуться перманентні бойові дії. А це багатьом вигідно, особливо торгівцям зброєю. Тоді рахуйте на кришка. Як може розвиватися держава, в якій чоловіків постійно забирають в армію і не ясно чи вони вернуться, на території якої неможливо налагодити роботу економіки, через внутрішню нестабільність. Так, тоді ми приповземо на колінках кожен до свого сусіда, щоб нас позбавили цю лиха… Це найгірше. Можливо, у вас інші судження, інші думки, маєте право...
На рахунок, ,, тупоголових,, росіян. Не всі там такі, наприклад Хабенський, якого після ,, адміралу,, я  обожнювала, а після останніх подій не просто захоплююсь, це не те слово… Хабенський справжній мужчина, людина з великї літери, так само як і Макаревич, якого раніше не слухала, але тепер, це мій кумир. І таких є багато. Залишається вклонитися їх подвигу, бо тепер вони багато чого втратять за свої переконання… Захоплююся і співчуваю...
Що ж до простого люду, то масмедіа зіграли свою роль і треба їм поставити памятник, чесно, що цей недолугий політикан і робить, в принципі. Таких акторів підібрали, за ними плаче Оскар! Треба
віддати все таки належне. Не могла зрозуміти ну що ж вони там таке кажуть, що всі їм вірять. Подивилася пів години Перший канал — мізки мало не сплавились. Це жах, стільки артистизму, стільки емоцій, стільки вражень, стільки всього… а насамперед бруду та брехні. Діти в підвалах, ракетні заряди посеред квартир, зруйновані будинки. О, Господи, в нас ще гірше ніж в Чечні… подумала б я, якби не мала знайомих звідти і не знала як то є насправді. Тепер я їх розумію.
Не розуміла, ось чому я у спілкуванні з проросійськими людьми, можу говорити спокійним тоном, російською мовою, а вони навіть слухати не хочуть і поливають мене брудом, називають мене фашистом і т. д. А як інакше говорити з терористом? Ніяк, тільки з калашом… Коли я чую фразочки: тупоголові, я завжди відповідаю: промивали б вам 24 години на добу так мізки, ви були б не кращі… ,, Дайте мені масмедіа і я навіть з розвиненого суспільства зроблю стадо баранів — якось так сказав один всім відомий діяч...
Попри всю цю жахливу ситуацію, я в хорошому настрої, адже я живу серед чудових людей, в чудовій країні, яка відроджується і тільки від нас залежить на чиїй совісті кров тих ста ангелів. Все залежить чи зможемо ми взяти відповідальність за своє майбутнє в свої руки і будемо працювати чи перекладемо знову відповідальність на когось іншого, який розпустить руки, знахабніє… і стане другим януковичем. Але тоді гріш ціна цьому народу… А найголовніше: ВЧІТЬ ІСТОРІЮ! щоб з вас не могли зробити стадо ослів, адже мало хто сьогодні розрізняє поняття — бандерівець — фашист — націоналіст.Це говорить про нашу тупість і недалекість, байдужість до свого майбутнього, факточно ми віддали свій розум в руки іншим, які спокійно навязують нам свою правду. З цим треба щось робити. Чи не правда?