Учи Іванку історію, а то ватніком станеш...

Згадалось як кілька років тому один знайомий, надивившись псевдодокументалок про факт існування історії як науки (до речі, який відзняли фізики, навіть не маючи елементарних знань з історії) та користі її в житті людини, намагався переконати мене в тому, що я дарма витрачаю роки свого навчання, адже ніякого практичного значення моя діяльність не матиме. Звичайно, це викликало велике обурення з мого боку і з тією людиною я більше не спілкуюсь. Проте, сьогодні, згадуючи цей випадок, я можу навести яскравий приклад, болючий приклад того, що стається тоді, коли нація не приділяє увагу своїй історії. 

Всі ми на початку подій в Україні  зіштовхнулись зі стіною нерозуміння, бетонним валом злості, ненависті, небажання сприймати будь яку інфу, яка виходила від нас. Особисто я, так. Господи, як мене тільки за цих пів року не називали: укропка, бандеровка, «американская… люха», фашистка, коробка без мозгов, посилали вчити історію (я лише усміхалась, не говорила, що в принципі ви за адресою, тільки он закінчила). Жодне моє слово не справило хоч якогось позитивного ефекту в бік примирення. В кінці кінців, я зрозуміла, що мазохізм це не моє і просто повидаляла з друзів таких персон, вийшла зі спільнот. 

Спілкуючись з такими людьми, я просто дивуюсь деяким речам, особливо  некомпетентності в тих поняттях, якими ватнікі намагаються апелювати. Ну ось наприклад на запитання: почему  ты считаешь меня фашисткой? я почула у відповідь: потому что ты украинка, ты за Майдан, там все фашисты.

Залізний аргумент, нічого не скажеш, а логіка то, аплодую лежачи зо сміху. До речі чоловік комент написав=) 

Коли ти намагаєшся пояснити, що між поняттям фашизм, нацизм, націоналізм є суттєва відмінність; що людина, яка любить свою країну не є фашистом і навіть не завжди націоналістом; що Майдан не боровся за Америку, а просто осточортіла наглість наших політиків; що війна почалась не тому, що Майдан вирішив захопити Донбас, що Крим (засушливий, малородючий, без води, газу, інфраструктури і точно без вілл на узбережжі) не подарували Україні, а обміняли на розвинену Воронежзьку та Ростовську області. І хто тут ще програв в кінці?  

В кінці кінців Крим не був російським, його таким зробили, ба й навіть мало українським був. Всім відома грецька колонізація, ним володіла римська імперія, потім Київська Русь, потім монголи та татари,  і тільки в 1783  Крим було анексовано (зверніть увагу, тобто вже не вперше) й включений до складу Російської імперії. Тобто, чи  можна вважати Крим «исконно русскими землями», якщо його насильницькими методами було відібрано? Питання. 

Таких питань ще багато є, можна продовжувати без кінця і краю. Але, постає питання як люди до такого дійшли? Ні, ну не останню роль в цьому відіграли ЗМІ, а вірніше їх зомбоефект, але ж здорова, нормальна, інтелігентна людина не буде вести настільки безглузді балачки. Чому? Тому що вона знає історію, знає, що таке ефект дежавю, знає, що історичні процеси це в певному  розумінні шаблони, які трохи видозмінюються в умовах часу.  І звичайно (якщо в нього за спиною не стоїть дядько з калашом) розуміє, навіщо пУтіну дестабілізація політичної та економічної ситуації в Україні, Кремль вже не один рік намгається впливати таким чином на ГРузію, а ще, щоб своїм рабам не було повадно влаштовувати всілякі там майдани, ще ж вязні попередніх маніфестацій не звільнились, боїться, що на всіх тюрем та таборів не вистачить. 

Так, що яскравий приклад нерозуміння та некомпетентності в історії на обличчя, пані та панове. Вчіть історію, щоб не стати ватніком, або хоча би, щоб не стати посміховиськом.