Днєвнік сільной нєзавісімой женщіни
В житті кожної свідомої адекватної жінки наступає момент, коли розумієш: потрібно когось завести. Хтось заводить мужика: практічно, ще й гроші додому приносить. Хтось заводить дитину: бачиш у її очах відображення себе, але все життя спокою не матимеш, спочатку через підгузки, потім через дискотеки.
Добре подумавши, я зробила ставку на кота.
Отож, якщо ви вирішили завести кота, тоді добряче подумайте чи воно вам треба. Насамперед ви повинні усвідомити КОШЕНЯ НЕ ІГРАШКА, яку ви в будь який момент зможете викинути на смітник. Кіт — це жива істота, вона дихає, мявкає, ходить в туалет, дряпає всі під ряд. Якщо ви готові готувати йому нормальну їжу, купувати м'ясо, сир і т д, навіть якщо самі собі це рідко дозволяєте, терпіти його ігри посеред ночі, сміятись, а не лупити кота за те що він будить вас в 6:00 легким ударом лапи по носі або покусами за ноги і т д. І якщо ви готові пробачити цій тваринці все, тоді вітаю, йдіть вибирати кота, якщо ні, тоді краще попрацюйте над своїми комплексами=)
Наступний крок: ви повинні усвідомити, що кіт це не чоловік, який може піти, де йому краще. Це навіть не дитина, яка зможе колись вибрати де їй краще і піти. Кошеня повністю доручає своє життя у ваші руки. Ви не зможете вийти з дому не перевіривши чи пустий його пісок, чи вдосталь в його тарілочках їжі, при чому не одного виду; чи не забули ви закрити двері на балкон чи вікно на кухні і т д. Будьте готові, що ви не зможете виїхати з дому на кілька днів не подбавши перед цим про кота. Ви не зможете затриматись в гостях, якщо не залишили йому вдосталь харчів. Тепер ви мусите поспішати з роботи додому, бо вас чекає маленьке життя, яке щиро вас любить, радо махає хвостиком і кричить на всю квартиру, коли чує як обертається ключ в дверях.
to be continued...
P.S. А взагалі то кошеня це кайф
3 коментарі