Добре там, де нас нема

Коли осідаєш на одному місці, здається приростаєш ногами, ніби корінням, глибоко в землю. Більшість, навчаючись в якомусь місці так і залишається там назавжди. Не тому, що тут легше, не тому, що тут знайомі, не тому, що тут родичі… а тому, що тут знайомо, тому що тут давно вже… (чого б це не стосувалось), тому що тут все дихає спогадами, звичками. Якби важко не було, ми все одно намагаємось залишитись тут, саме тут. Тому, що за 5 років навчання чи за все життя, це місце залазить всіма своїми клітинами в тебе, зливається з розумом, душею, тілом. Ти пєш аромат цього місця, ти тішишся знайомими місцями. Насправді, так можна освоїтись будь де. Рано чи пізно зявляться спогади, зявляться друзі, не гірші, й тут, зявляться знайомі, і, навіть, як часто буває в Україні, родичі=)

Проте, є інша сторона цієї медалі. Ніколи не пізно втекти кудись. Часто ми думаємо, що переїзд вирішить всі наші проблеми. Якось мені ули сказані слова, сенс яких я розуміла і до цього, але краще осмислила наскільки глибоким сенсом вони сповнені, на жаль, тільки коли спробувала на собі. В принципі як і все інше.

«Можна втекти в якесь місце, завжди, але ти ніколи не втечеш від себе, куди б ти не поїхав, ти завжди береш себе з собою».  

Переїзд не вирішить проблем з прибутком, адже дуже часто, проблема не в місці, а в актуальності та затребуваності твоєї професії на ринку. Переїзд не вирішить проблем зі стосунками, різними стосунками: з друзями, з коханими, з сімєю тощо. Ти тільки на деякий час зануришся в новизну навколо тебе, але згодом ця хвиля тебе все одно накриє. Адже де б ти не був, від власних думок ти ніколи не втечеш. 

Наступний момент, система скрізь одна і таж сама, різниця в рівні комфорту, різниця у кількості населення, різниця у вихованні, різниця в темпі життя. На цьому перелік суттєвих різниць можна закінчити.

Аргумент «можливості» давно не актуальний, при наявності хорошого інтернету та затребуваних в світі вмінь і навичок можна заробляти більше решти «смертних» навіть в Гондурасі.

Шукати ідеальне місце де небудь безглуздо. Ми часто не так розуміємо сенс вислову «добре там де нас немає». Добре там де нас немає, не тому, що це дійсно райське місце, а тому, що «ти всі свої проблеми, куди б не подівся, береш з собою». Де б ти не був, будеш почуватись однаково щасливим чи нещасним і в Чернівцях, і в Нью-Йорку, і в Парижі. Все залежить тільки від швидкості освоєння в новому місці. 

Якщо питання стоїть в незадоволеності існуючим порядком речей змінювати потрібно своє відношення до оточуючого світу, відкривати горизонти, які б принесли тобі задоволення незалежно від того, де ти знаходишся зараз. Не подобаєтся заробіток, переглянь власні реальні можливості, знайди спосіб його збільшення через навчання чи зміну місця роботи. Не влаштовують стосунки, тоді їх потрібно розривати. Не варто шукати щастя в чомусь чи комусь, його потрібно відкривати в собі. Це і є незалежність, вона проявляється не так у фінансах, як у власній гармонії з собою. 

Вистачає всього кілька днів, щоб зрозуміти, що нове місце таке ж саме як попереднє, такі ж будинки, такі ж люди… тому, що дивишся на них своїми, ти ж самими очима...

Проте, такі втечі деколи необхідні. Вони потрібні, щоб визначити пріритети в житті, іноді вони допомагають зрозуміти себе, по новому відкритись, знайти сили щоб рухатись далі, визначити напрямок цього самого руху, зрозуміти, що і хто для тебе дійсно важливий, кого варто залишити, а кого викинути з свого життя назавжди, зрозуміти чого хочеш саме Ти, а не Інші від тебе. 

Тому перед тим, як кудись втікати переконайтесь, що ви не втікаєте від самого себе...