Doctor Strange або Марвел цього разу приємно здивував=)
Отже, мою увагу привернув розрекламований фільм від Марвел «Доктор Стрендж». Не так Марвел, як актори головних героїв — героя (виачте за тавтологію) Бенедикт Камбербэтч та Міккельсен Мадс. Першого я обожнюю за роллю Шерлока та Гри в імітацію. В обох він грає дещо егоцентричного генія (мій улюблений тип чоловіків=))))))) Інший грає ексцентричного, піступного, дещо ненормального, проте не менш геніального доктора Ганнібала Лектора, якому впродовж 2 сезонів серіалу вдавалось під носом в усіх вбивати серійних маньяків та подавати їх на вечерю своїм друзям. Одним словом тут вони якраз в моїх улюблених образах=)
Більшість фільмів «Марвел» мають стандартні сюжети: герої боряться проти злодіїв, інколи сваряться але потім миряться і всі разом перемагають, купа екшину, неординарного гумору, спецефектів та компютерної графіки.
Доктор Стрендж в цьому плані приємно здивував — в центрі фільму не так боротьба проти вселенського зла, як боротьба проти або вірніше всередині себе самого, проти егоцентризму, егоїзму і т. д. В кінці кінців він перемагає, але не завдяки таємній зброї чи зграї друзів, а завдяки самопожертві, перемозі над собою. Фільм не показує нам абсолютного добра чи зла. Навіть верховна пішла на маленьку брехню во імя великого блага. Не викликає осуду особисто в мене і персонаж Каселіуса, який розчарувавшись в своєму вчителі зайняв позицію того хто ніби то відкрив справжню істину. Одурманений підмінною «правдою» творив своє «благо».
Порадували і чисто марвелівські жарти, їх не так багато і вони не настільки трешові як у дедпулі, але все ж розрядили дещо обстановку: вай фай в горах Непалу, бібліотекар який слухає Бейонсе, «ЩО ви в чай додали? » — ржав весь зал=))))
Одним словом, Доктор Стрендж - одна з найкращих робіт Марвел, тут немає тупого гамселення один одного ногами, руками, головою і що попало під руку. Тут дійсно вражаючі спецефекти: конструкції, які рухаються у просторі і часі. Тут глибинні теорії будизму поєднані з одвічною боротьбою добра і зла всередині кожного з нас.
Все це показує, що ніхто з нас не розуміє навіть на що ми здатні насправді якщо сильно захочемо)
Більшість фільмів «Марвел» мають стандартні сюжети: герої боряться проти злодіїв, інколи сваряться але потім миряться і всі разом перемагають, купа екшину, неординарного гумору, спецефектів та компютерної графіки.
Доктор Стрендж в цьому плані приємно здивував — в центрі фільму не так боротьба проти вселенського зла, як боротьба проти або вірніше всередині себе самого, проти егоцентризму, егоїзму і т. д. В кінці кінців він перемагає, але не завдяки таємній зброї чи зграї друзів, а завдяки самопожертві, перемозі над собою. Фільм не показує нам абсолютного добра чи зла. Навіть верховна пішла на маленьку брехню во імя великого блага. Не викликає осуду особисто в мене і персонаж Каселіуса, який розчарувавшись в своєму вчителі зайняв позицію того хто ніби то відкрив справжню істину. Одурманений підмінною «правдою» творив своє «благо».
Порадували і чисто марвелівські жарти, їх не так багато і вони не настільки трешові як у дедпулі, але все ж розрядили дещо обстановку: вай фай в горах Непалу, бібліотекар який слухає Бейонсе, «ЩО ви в чай додали? » — ржав весь зал=))))
Одним словом, Доктор Стрендж - одна з найкращих робіт Марвел, тут немає тупого гамселення один одного ногами, руками, головою і що попало під руку. Тут дійсно вражаючі спецефекти: конструкції, які рухаються у просторі і часі. Тут глибинні теорії будизму поєднані з одвічною боротьбою добра і зла всередині кожного з нас.
Все це показує, що ніхто з нас не розуміє навіть на що ми здатні насправді якщо сильно захочемо)
0 коментарів