Це перемога, рєбята!

Щороку починаючи викладати курс «політологія» студенти отримують від мене завдання на тему: «Для чого мені політологія?» Хтось запитує, а чому б не дати його в кінці курсу? Тому, що перед роботою людина повинна отримати мотивацію, зрозуміти для чого воно їй потрібно. Звичайно, що деколи розяснень, мотивації оцінкою, навіть запрошень шановних колег за факультету ІПМВ буває замало. Ібо якщо не цікавить, то деколи хоч зітрись до стану Тайда, на жаль, без результату. Проте частина все ж таки розуміє для чого я це задаю, а якщо частина з цієї частини навіть зрозуміє для чого їм цей предмет, при цьому щей усвідомить… ЩО ж вважайте мене найщасливішим викладачем на Землі. 
Так от, до чого я веду. Як сказав мій колега Антон Шкуро, якщо ви не цікавитесь політикою, то політика зацікавиться вами (це сказав не  він, але принаймні постійно це повторює, тому осмілюсь процитувати). Останній час увага всього світу була прикута до виорів президента в США. При цьому всі пророкували перемогу Клінтон, при цьому готувались саме до цього варіанту перебігу подій доволі давно. Відчуваю, що випуск серіалу «Держсекретар» (https://www.kinopoisk.ru/film/823674/ ), де сильна але водночас звичайна жінка вирішує всі державні проблеми і відграє роль навіть більшу ніж президент, припускаю міг бути не лише вдалою режисерською задумкою=) Совпадєніє???? Не думаю=)
Так от пророкували пророкували, але недопророкували, як кажуть. Сьогоднішні новини увігнали всіх в такий ступор, якого ми напевне не знали від часів оприлюднення кадрів з золотим батоном і унітазом. Та ні, брешу, навіть тоді був не настільки сильний шок. Це капець, таваріщі.

Що я можу сказати про дані результати? Однозначно, серед інших причин, американці втомились від проблем українців. Їх задовбали, як на мене, всі ці вічні спори в конгресі давати нам чи не давати, чого б це не стосувалось. Це раз. По друге, нарешті нам дали зрозуміти, всім глибоко плювати на наш стан. Корупційні скандали, електронні декларації, звільнення напередодні Саакашвілі та його команди. Віра в те, що український уряд прагне реформувати країну тріщить по швам, при цьому не тільки наша впевненість, а й міжнародної спільноти.

Тому немає нічого дивного в  перемозі Трампа. Всім набрид Обама з його політикою зваженості в прийнятті рішень. Звичайно, це більш раціонально, ніж рубати згарячки, про що говорить Трамп. Але кому потрібна раціональність, коли справа йде про мільйони фінансової допомоги, які зливаються переважно в трубу на черговий золотий унітаз? В той момент як Клінтон швидше за все продовжувала би лінію попередника, що в даній ситуації, враховуючи інтереси нашої держави було б цілком розумно і логічно.

Обрання Трампа черговий раз демонструє переважання масової культури Заходу, споживацької культури під гаслом «піпл хаває», навіть якщо це фаст-фуд. Не подумайте, що я порівнюю сучасну Америку з Росією періоду громадянської війни, але чому більшовики отримали перермогу над, здавалось би, більш сильними і прогресивними противниками? Тому що їх вистачило сил наобіцяти те, чого, як інші сили розуміли, досягти складно або фактично не можливо. Їм вистачило наглості прибрехати, щоб отримати бажане, і паралельно, що обіцяне виявилось згодом зовсім не таким солодким як пропонувалось. Америка для американців, повиганяти цих набридливих нелегалів і мова не тільки про мексиканців,  навести нарешті лад з цими українцями тощо. Далі продовжувати? Думаю і так все зрозуміло. 

А що нам? Залишається надіятись, що за ці чотири роки Трамп не наламає дров і ми втримаємось при цьому на плаву, не станемо розмінною монетою у відносинах першого з лідерами ЄС, які, думаю, теж в не меншому шоці.  

Висновок, якщо ви не цікавитесь політологією, то політологія зацікавиться вами, навіть якщо вибори відбуваються в Штатах, а ви живете в Україні.

0 коментарів

Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте