Ярослава Шеремета
Рейтинг
+261.04
Сила
713.98

Ярослава Шеремета

ya-sheremeta

Народна казка: Як ми повірили в підвищення зарплати ....

Отже, любі мої, давайте поговоримо про чергову кісточку кинуту нам — підвищення рівня мінімальної заробітньої плати. Як же воно гарно і мило звучить з вуст депутатів по радіо, телебаченні, красномовно пишеться в пресі і так далі.  Однак, це як з тією дівкою на першому побаченні, поки не змиєш тонни тоналки деколи важко вгадати як же вона виглядає насправді. Коли мені місяць тому сказали, що після нового року освітянам підіймуть зарплату на 50%, я чесно кажучи зайшлась сміхом. Бо вже не мал...
Читати далі →

Це перемога, рєбята!

Щороку починаючи викладати курс «політологія» студенти отримують від мене завдання на тему: «Для чого мені політологія?» Хтось запитує, а чому б не дати його в кінці курсу? Тому, що перед роботою людина повинна отримати мотивацію, зрозуміти для чого воно їй потрібно. Звичайно, що деколи розяснень, мотивації оцінкою, навіть запрошень шановних колег за факультету ІПМВ буває замало. Ібо якщо не цікавить, то деколи хоч зітрись до стану Тайда, на жаль, без результату. Проте частина все ж таки розуміє...
Читати далі →

Doctor Strange або Марвел цього разу приємно здивував=)

Отже, мою увагу привернув розрекламований фільм від Марвел «Доктор Стрендж». Не так Марвел, як актори головних героїв — героя (виачте за тавтологію) Бенедикт Камбербэтч та Міккельсен Мадс. Першого я обожнюю за роллю Шерлока та Гри в імітацію. В обох він грає дещо егоцентричного генія (мій улюблений тип чоловіків=))))))) Інший грає ексцентричного, піступного, дещо ненормального, проте не менш геніального доктора Ганнібала Лектора, якому впродовж 2 сезонів серіалу вдавалось під носом в усіх вбиват...
Читати далі →

Чи є життя після весілля або чому не варто перетворюватись в Біг Маму чи Гену Букіна

Не так давно соцмережами ходив жарт: не дай Боже тобі виглядати так, ніби ти народила і присвятила себе дітям. З однієї сторони ця теза звучить абсурдно, але з іншої ...- саме через це, зі слів багатьох моїх друзів-чоловіків, вони не хочуть, а іноді й бояться одружуватись.  З власних спостережень можу сказати, що таки існує такий «синдром одруженої жінки». Ви мабуть часто помічали, що дівчата, які до весілля були затятими тусовщицями, мріяли про стрибки з парашютом, мали неперевершену фігуру,...
Читати далі →

Совершенству нет предела або чому система виховання українського чиновника дає збій

Колись в мене був собака. Такий милий пухнастий дворняжка. Собака був добрим і мякосердечним, ніколи нікого не ображав і навіть рідко гавкав. В дитинстві в нього була фішка, він любив кататись на домашній птиці, залазив зверху на качку і катався на ній по двору. Ми всі любили Пушка, проте такого насильства над тваринами терпіти не могли, тому частенько Пушок вигрібав за свої витівки. Згодом Пушок виріс як і його пріоритети. Він почав заманювати в будку курей, вони несли йому яйця, курей собака в...
Читати далі →

Коли під ногами немає основи

Знаєте, чому не вистачає пересічному, простому смертному українцю? Відчуття стабільності та безпеки. Я зараз не про військову загрозу навіть, а про відсутність впевненості в завтрашній хвилині, не говорячи про день, тиждень чи місяць. Ми боїмось захворіти навіть простудою, просто тому, що не маємо коштів на лікування. Ми боїмось іти в лікарню тому, що в нас немає грошей не лікування. Ми тримаємось за будь-яку роботу, навіть ту, яка не приносить жодного задоволення, але приносить хоч якісь ко...
Читати далі →

Де можна потусити в Че?

 Цей пост буде про Чернівці, вірніше про те чого їм бракує... Відразу попереджую, даний пост не містить реклами і висловлює індивідуальну субєктивну думку автора Нещодавно обговорювали з подругами куди піти на дискотеку. І знаєте що? Виявилось, що в нашому місті немає нормальної дискотеки. Почнемо з контингенту. В Чернівцях немає жодного клубу, куди б не пускали дітей. Особисто мені хвалились і показували фото з вечірок всіх під ряд чернівецьких клубів, діти починаючи з 14 років. Це не нормальн...
Читати далі →

Ми помиляємось не в інших, а в собі

Ми так часто говоримо слова: «я помилився (-лась) в людині». Кожен з нас не раз так говорив, зізнайтесь, правда ж?  Проте, якщо задуматись, ми ніколи не говоримо, що помилились в собі. Завжди значно легше зіштовхнути камяну брилу вини і власної образи на когось, ніж зізнатись, що помилився у власних очікуваннях. Кохання милосердне, довготерпиме? Ні, кохання егоцентричне, самовпевнене, обмежене і на жаль дещо придумане. Ми самі собі змальовуємо ще з дитинства образ того чарівного лицаря чи п...
Читати далі →

не ображайте гуманітаріїв....

Часто чую від знайомих, особливо представників фізико-математичних наук, що обраний мною фах — це щось не серйозне і не настільки важливе. Ось наприклад, програмісти вони пишуть програми, якими користуються відомі корпорації, техніки конструюють нові прилади широко спектру вжитку і призначення, медики — рятують життя, працюють над  розробкою ліків тощо. А що ви, історики? Хм, ну давайте уявимо, яке ж воно життя без істориків? Десь в паралельному всесвіті істориків не існує… Року 2096 зяви...
Читати далі →

Релігія і Я

Останнім часом дуже часто надходять питання в плані: Хто ти за віросповіданням? Хочеться запитати у відповідь: В душі чи по паспорту? Ти віриш в Бога?  Надходять не від релігійних фанатиків, а від цілком нормальних, цікавих мені людей, які, мабуть, як і я, намагаються знайти для самих себе відповідь на це питання Це важка тема і свою остаточну позицію сформулювати важко, принаймні словами. Почнемо з того, що я не вірю в Бога. Вірніше в того, яким люди його уявляють. Неспроможність сфо...
Читати далі →