Ярослава Шеремета
Рейтинг
+261.04
Сила
713.98

Ярослава Шеремета

ya-sheremeta

Ми помиляємось не в інших, а в собі

Ми так часто говоримо слова: «я помилився (-лась) в людині». Кожен з нас не раз так говорив, зізнайтесь, правда ж?  Проте, якщо задуматись, ми ніколи не говоримо, що помилились в собі. Завжди значно легше зіштовхнути камяну брилу вини і власної образи на когось, ніж зізнатись, що помилився у власних очікуваннях. Кохання милосердне, довготерпиме? Ні, кохання егоцентричне, самовпевнене, обмежене і на жаль дещо придумане. Ми самі собі змальовуємо ще з дитинства образ того чарівного лицаря чи п...
Читати далі →

не ображайте гуманітаріїв....

Часто чую від знайомих, особливо представників фізико-математичних наук, що обраний мною фах — це щось не серйозне і не настільки важливе. Ось наприклад, програмісти вони пишуть програми, якими користуються відомі корпорації, техніки конструюють нові прилади широко спектру вжитку і призначення, медики — рятують життя, працюють над  розробкою ліків тощо. А що ви, історики? Хм, ну давайте уявимо, яке ж воно життя без істориків? Десь в паралельному всесвіті істориків не існує… Року 2096 зяви...
Читати далі →

Релігія і Я

Останнім часом дуже часто надходять питання в плані: Хто ти за віросповіданням? Хочеться запитати у відповідь: В душі чи по паспорту? Ти віриш в Бога?  Надходять не від релігійних фанатиків, а від цілком нормальних, цікавих мені людей, які, мабуть, як і я, намагаються знайти для самих себе відповідь на це питання Це важка тема і свою остаточну позицію сформулювати важко, принаймні словами. Почнемо з того, що я не вірю в Бога. Вірніше в того, яким люди його уявляють. Неспроможність сфо...
Читати далі →

Про актуальне, для кожного своє.

Останнім часом відчувається дивний дисонанс. З одного боку помічаю як мало людей залишається навколо. Ні вони є, але все менше з них хочеться бачити. По іншому розуміється поняття відносин різного характеру.  Поняття дружби складне і розтягнуте, тому важко деколи обрати власне свої рамки, а ще важче когось сюди втиснути. Ніколи не була прихильницею насильства, будь якої його форми, фізичної чи моральної. Вважаю, що з тобою залишаються тільки ті хто цього варті. Так само, як і ти, залишаєшся тіл...
Читати далі →

Про Путіна, Крим і ще дещо

Вже стільки різних версій зявилось про тему Криму і Росії, про можливості нападу Путіна на Україну. Не буду відкидати таку ймовірність. Але чим відрізняється цей маразм російського міністерства правди від інших? Правильно ще більшим маразмом. Не думаю, що для Путіна є раціональна користь від нападу на Україну. По перше — економіка. Крім аграрного сектору і кількох десятків промислових обєктів, які тримаються на ентузіазмі їх працівників, особливо важливих стратегічних обєктів вартих військовом...
Читати далі →

Добре там, де нас нема

Коли осідаєш на одному місці, здається приростаєш ногами, ніби корінням, глибоко в землю. Більшість, навчаючись в якомусь місці так і залишається там назавжди. Не тому, що тут легше, не тому, що тут знайомі, не тому, що тут родичі… а тому, що тут знайомо, тому що тут давно вже… (чого б це не стосувалось), тому що тут все дихає спогадами, звичками. Якби важко не було, ми все одно намагаємось залишитись тут, саме тут. Тому, що за 5 років навчання чи за все життя, це місце залазить всіма своїми клі...
Читати далі →

Заміж, заміж, коли заміж?=)

Нещодавно почала помічати дивну картину, коли всі мої родичі і близькі якось раптово відстали від мене із запитаннями «колизаміж?» і почали мучити цими тортурами мою молодшу сестру. По ходу в них ще жевріє надія, що хоч її на це діло все ж можна підбити. Як кажуть, я вже в тому віці, коли мої однокласниці народжують по третьому колі, а я вирішила спробувати все морозиво на районі=) А якщо чесно, то проблема ця досить актуальна і навіть серйозна. Ні, не те, що я не заміжня=) Серйозна проблема — ...
Читати далі →

Дешевість "сродної праці"

Поки решта нормальної молоді тусить на театральній, я поділюсь з вами своїми недавніми спостереженнями на тему аля «яка погана українська влада». Ми можемо без кінця нарікати на те, який лінивий українець, як важко підняти його з колін, диванні загони і т д. Однак є те, чого змінити ми не в силах, як мені здається. Принаймні найближчим часом. І справа більше певне в небажанні олігархів ділитися офшорами і думати, дійсно думати про майбутнє цієї країни. Так сталось, що я потребувала пошуку жит...
Читати далі →

Про страх перед майбутнім ....

Коли нам кажуть, що українці живуть за межею бідності, ми не завжди розуміємо це поняття, як це межа бідності? де вона знаходиться? хто і по які боки цієї лінії? Як відчуває себе той, хто за нею? Я би провела її по лінії працездатності, за своїми власними спостереженнями. Наприклад молодь, мало хто з молоді може сказати: «Я знаходжусь за межею бідності». Ми можемо дозволити собі чашку кави в Гранд кафе, мохіто в Оззі, поїздку на Акву, сходити в театр чи філармонію. Це звичайні речі, які ми МО...
Читати далі →

Коментар до "теми Савченко"

Хочу попередити відразу, я пишу даний текст не з ненависті до України чи наших громадян, я не крємльовський агєнт і т. д. Пишу, намагаючись абстрагуватись від подій, які кояться в країні, змоделювати ситуацію. Колись один дуже розумний і авторитетний викладач вчив нас, що справжній історик має дивитись на ситуацію чи факт не зі сторін, а зверху, вміти піднятись над нею і оглянути з різних сторін, врахувати всі аспекти. Не знаю чи виходить, все ж стараюсь. Отже, довгий час країна спостерігала ...
Читати далі →