Ярослава Шеремета
Рейтинг
+261.04
Сила
713.98

Ярослава Шеремета

ya-sheremeta

Освіта та коріння корупції

       Пройшло вже трохи часу, поки до мене прийшло осмислення ситуації в якій опинилась наша країна, а точніше розуміння причин, які її породили. Не так давно, освітяни відзначали День працівника освіти, або, як кажуть в народі, день вчителя. Так вийшло, що якраз наприкінці тижня, в мене було заняття в групі, в якої я є куратором. І тут сталась ситуація, яку мені не дуже хотілось озвучувати, але без цього не осягнути всього драматизму нашого з вами становища.        Однак, ще трохи прєдіслові...
Читати далі →

Днєвнік сільной нєзавісімой женщіни

В житті кожної свідомої адекватної жінки наступає момент, коли розумієш: потрібно когось завести. Хтось заводить мужика: практічно, ще й гроші додому приносить. Хтось заводить дитину: бачиш у її очах відображення себе, але все життя спокою не матимеш, спочатку через підгузки, потім через дискотеки.  Добре подумавши, я зробила ставку на кота.  Отож, якщо ви вирішили завести кота, тоді добряче подумайте чи воно вам треба. Насамперед ви повинні усвідомити КОШЕНЯ НЕ ІГРАШКА, яку ви в будь який момен...
Читати далі →

О пользе и вреде истории для жизни

Днями загадалась стаття Ф. Ніцше, яку читала колись в рамках вивчення курсу філософії. Там звичайно думка трохи інша, ніж я збираюсь викласти, але є моменти близькі до моїх суджень. Інколи жалкую, що вчилась на історичному. Я перестала вірити в церкву (в принципі й раніше не особливо в неї вірила). Релігія — це спосіб верхів утримати свою владу. Влада будь якого монарха освячувалась вірою. Йти проти короля ототожнювалось із виступом проти Бога. Релігія — це спосіб маніпулювання свідомістю...
Читати далі →

Ремарк. Тріумфальна арка

Все життя дивуюсь тій силі, якою володіє книга. На мою думку це найвеличніший і найкорисніший винахід людства. Це найкращі ліки від моральних та духовних ран. Завжди цікавою була властивість книги витягнути тебе з реальності в якийсь невідомий світ, відволікти від усього насущного, буденного, набридлого. ти потрапляєш в незнаний досі світ, шукаш в ньому свого героя, з яким себе асоціюєш. Переживаш кожну його емоцію як власну. Книга, вона як коханка. Спочатку захоплюєшся нею, не можеш насититись...
Читати далі →

І кінця тому не видно й близько

Пройшло чимало часу з того часу як лєгітімний піджавши хвостика втік з країни. І ніби революція була, і ніби нова влада. І все таки… щось не те… чомусь ми не задоволені, і знову критикуємо, як говорив Ремарк, кухонний макевіалізм. В нас він панує скрізь. І всі такі розумні і грамотні, що аж верне( Ми дали владу в руки Порошенку і чекаємо манни з небес. Проте, цікаво, коли ж до українця звичайного дійде розуміння того, що Майдан це не кінець і навіть не початок. Ось, наш початок сьогодні, а кі...
Читати далі →

До проблем моралі

Ви не помічали за собою як важко з віком довіряти людям? Таке враження ніби суспільство, оточуючі тебе люди вбивають цю довіру по маленькій частинці, поки в тебе в жменці не залишиться маленька купка пороху. Ось це і є ліміт твоєї довіри. Її на всіх не вистачить, а дотягнути треба ці крупинки до кінця твого життя. Помічаєш як все важче і важче відкриватись людям, довіряти їм, весь час чекаєш удару в спину і нарешті, його отримуєш. Виявляється твій моральний вбивця довгий час прикидався твоїм др...
Читати далі →

Диванні війська наступають

Вже стільки було сказано негативного в адресу нинішньої влади, що хочеться додати кілька своїх коментарів. Памятаєте, перед виборами експерти говорили, що люди, які в даний період керіватимуть державою ставлять на кон свої рейтинги і репутації, швидше всього це фінал їхньої політичної карєри. Адже для того, щоб вивести країну з кризи їм доведеться приймати непопулярні рішення, які не завжди можуть і повинні знаходити схвалення в народу. «Мінздрав попереджував»((  тАк і сталось. Мені здається,...
Читати далі →

Учи Іванку історію, а то ватніком станеш...

Згадалось як кілька років тому один знайомий, надивившись псевдодокументалок про факт існування історії як науки (до речі, який відзняли фізики, навіть не маючи елементарних знань з історії) та користі її в житті людини, намагався переконати мене в тому, що я дарма витрачаю роки свого навчання, адже ніякого практичного значення моя діяльність не матиме. Звичайно, це викликало велике обурення з мого боку і з тією людиною я більше не спілкуюсь. Проте, сьогодні, згадуючи цей випадок, я можу навести...
Читати далі →

Україна... якою я її бачу сьогодні

Чим сьогодні є Україна... Україна для мене це ріки сліз, коли чуєш пісню «Плине кача...», Це море емоцій та ридань, коли дивишся чергове відео про Майдан... Це розмови з більшістю друзів, родичів про погоду, бо зачепивши інші теми можна нарватись на грубість чи стіну «ватизму»... Це відрікання від телевізора і новин, не тому, що там нічого нормального не показують, а тому, що боїшся почути страшні цифри, боїшся дізнатись, що сьогодні в країні знову похорони, страшне це слово «знову»... Це ...
Читати далі →

Епідемія стурбованості

Тепер ми маємо новий матюк: «Ми стурбовані». Україна захлинається в крові, а Європа як завжди стурбована, так стурбована, що аж не може нічого дійсно впливового зробити. Мабуть проблема в тому, що насправді немає настільки впливових важелів впливу на конкретний субєкт міжнародного права. Ну засудило міжнародне співтовариство ді Путіна, а йому на те аж начхати, зате Крим його. Хоча, дійсно, за гуманітарну допомогу потрібно висловити велике дякую міжнародному співтовариству. Однак, їх нерішучість,...
Читати далі →