Тепер ми маємо новий матюк: «Ми стурбовані». Україна захлинається в крові, а Європа як завжди стурбована, так стурбована, що аж не може нічого дійсно впливового зробити. Мабуть проблема в тому, що насправді немає настільки впливових важелів впливу на конкретний субєкт міжнародного права. Ну засудило міжнародне співтовариство ді Путіна, а йому на те аж начхати, зате Крим його. Хоча, дійсно, за гуманітарну допомогу потрібно висловити велике дякую міжнародному співтовариству. Однак, їх нерішучість,...
Читати далі →

Коли спілкуєшся з людьми приблизно твого ж рівня, думаєш, що якщо в них такі думки, то це ж стосується й решти суспільства. Та, на жаль, якийсь десяток однодумців не означає відсутності опозиційних думок. Наприклад, спілувалась недавно з однією жіночкою з села. Поки говорили про погоду все було добре, як тільки зайшли за політику ситуація змінилась. Я почула кілька фраз, які мене просто таки звалили з ніг: — «В теперішній кризі винен Майдан, ось якби не було Майдану, то все було би добре і...
Читати далі →

Якось досі не вкладається в голові все те, що коїться в нашій державі. А ще більше не вкладається, що хтось може настільки ненавидіти Україну, що ладен продатися царьку. Чесно, я не розумію, як можна свідомо хотіти, щоб тобою керував хтось іноземний. Так, нами й досі керували люди, які не зовсім приязно ставились до нас, але уявіть собі, що буде, коли до влади прилізуть путінські ставленики, які по своєму характеру ще ті шовіністи і так, навіть, фашисти. Ми знову станемо чиєюсь колонією, чиємось...
Читати далі →

Нещодавно мала нагодну спостерігати не вельми приємну ситуацію. Йдучи дорогою біля відділення Укртелекому (те, що на Університетській навпроти «Міленіуму»), часто споглядала, як бідолашна бабуся на інвалідному візку випрошувала на шматок хліба. Така картина наштовхує на роздуми: як людина могла так опустити свою гідність, як же важко стояти з простягнутою рукою. Іншим разом лаяла нашу державу, яка змушує наших дідусів і бабусь дійсно стояти з простягнутою рукою, бо споглядаючи як ростуть ціни на...
Читати далі →

Читаючи такий маразм розумієш, що ні фіга, Радянський союз не зник з карти світу, він лише трансформувався, а стіни лишились ті ж самі, створили свою альтернативну, а по суті плагіативну Заходу культуру і тільки прикриваєтесь, що унікальні, прикриваєтесь брехливими моральними та духовними цінностями: зажерливі попи на крузерах, тупі і боягузливі бюрократи, які в прислужниках в маразматичного царька. Коли у вас кричать про наш фашизм, на українських кордонах ловлять російських козачків зі свастик...
Читати далі →

Пройшло ніби не багато часу, а вже по трохи забуваються враження від телевізійно-інтернетного жаху подій на Майдані. Мало що тепер нагадує про це нам, тим кого ці події зачепили хіба морально, душевно. Ми повертаємося до повсякденного життя і забуваємо про свій обов'язок — потрібно змінюватися... В цьому контексті хочеться подякувати людям, які намагаються нагадати нам плакатами, білбордами про біль нашої української душі… Раніше не задумувалася про істинне призначення пам'ятників. Чомусь вважа...
Читати далі →

Стільки вже було написано, сказано, за останній час, про хвилюючі нас всіх події. Не змогла втриматись, щоб не вставити своїх пять копійок. А що ж я гірше всіх=))) Довго збиралася з думками, довго обдумувала кожну тезу, яку збираюсь тут викласти. Чому? Тому що хочеться бути максимально об'єктивною, можливо, років через 200 хтось захоче почитати цю писанину. Можливо скажуть, що недолуге, а можливо цитуватимуть=)) Та доста про манію вєлічія.... Часто чую закиди від людей, з якими спілкуюсь, мов...
Читати далі →

Радянська карикатура на аншлюс Австрії. Собака (Гітлер) вкарала на кухні шмат мяса (Австрія). Повар (Європа) вичитує собаку, але далі балачок не заходить. Аналог пирказки: ,, А Васька слушает да ест,, Нагадує ситуацію з сьогоднішніми погрозами зі сторони Заходу відносно Росії Якесь жахіття твориться в нашій державі сьогодні. Здається, що ця земля проклята на вічні муки та тортури. Постійно на нашу голову якесь нашестя: чи то тупоголові. недалекоглядні, зажерливі політики, чи то абіційні ...
Читати далі →

Багато хто з нас сьогодні дивується, чому за кордоном, коли народ починає страйкувати влада не залишається глухою до його вимог. Чому в деяких державах, коли народ виходить страйкувати на вулиці через підвищення цін, влада знаходить вихід з ситуації, щоб заспокоїти мирно людей? Чому сьогодні влада нашої країни залишається глухою до вимог народу і продовжує займатися своїми звичними для кожного з них справами, лише зрідка обминаючи вулиці не придатні для руху, тобто ті, де українці віддають своє ...
Читати далі →

Сьогодні як ніколи, нам потрібне добро. Так стомилася вже від цих кривавих новин, від картинок похмурої столиці. НЕ подумайте, я не засуджую тих людей, які сьогодні боронять нашу неньку — Україну від чергових бусурманів, від тих недоумків, які так затято тримаються за те, що їм не належить по праву. Стомилася від цілодобових думок, від хвилювань за долю рідних і близьких, що зараз в Києві, можливо,  й на Майдані. Тому вирішила, потрібно хоч чимось підтримати цю державу, її майбутнє, як не присут...
Читати далі →