Ярослава Шеремета
Рейтинг
+261.04
Сила
713.98

Ярослава Шеремета

ya-sheremeta

Змінитися....? А як це?

Пройшло ніби не багато часу, а вже по трохи забуваються враження від телевізійно-інтернетного жаху подій на Майдані. Мало що тепер нагадує про це нам, тим кого ці події зачепили хіба морально, душевно. Ми повертаємося до повсякденного життя і забуваємо про свій обов'язок — потрібно змінюватися... В цьому контексті хочеться подякувати людям, які намагаються нагадати нам плакатами, білбордами про біль нашої української душі… Раніше не задумувалася про істинне призначення пам'ятників. Чомусь вважа...
Читати далі →

"Брєд" суворих буднів...

Стільки вже було написано, сказано, за останній час, про хвилюючі нас всіх події. Не змогла втриматись, щоб не вставити своїх пять копійок. А що ж я гірше всіх=))) Довго збиралася з думками, довго обдумувала кожну тезу, яку збираюсь тут викласти. Чому? Тому що хочеться бути максимально об'єктивною, можливо, років через 200 хтось захоче почитати цю писанину. Можливо скажуть, що недолуге, а можливо цитуватимуть=)) Та доста про манію вєлічія.... Часто чую закиди від людей, з якими спілкуюсь, мов...
Читати далі →

Жахливе дежавю...

Радянська карикатура на аншлюс Австрії. Собака (Гітлер) вкарала на кухні шмат мяса (Австрія). Повар (Європа) вичитує собаку, але далі балачок не заходить. Аналог пирказки: ,, А Васька слушает да ест,, Нагадує ситуацію з сьогоднішніми погрозами зі сторони Заходу відносно Росії Якесь жахіття твориться в нашій державі сьогодні. Здається, що ця земля проклята на вічні муки та тортури. Постійно на нашу голову якесь нашестя: чи то тупоголові. недалекоглядні, зажерливі політики, чи то абіційні ...
Читати далі →

І ви ще дивуєтеся?

Багато хто з нас сьогодні дивується, чому за кордоном, коли народ починає страйкувати влада не залишається глухою до його вимог. Чому в деяких державах, коли народ виходить страйкувати на вулиці через підвищення цін, влада знаходить вихід з ситуації, щоб заспокоїти мирно людей? Чому сьогодні влада нашої країни залишається глухою до вимог народу і продовжує займатися своїми звичними для кожного з них справами, лише зрідка обминаючи вулиці не придатні для руху, тобто ті, де українці віддають своє ...
Читати далі →

З добром у серці... з Україною в душі...

Сьогодні як ніколи, нам потрібне добро. Так стомилася вже від цих кривавих новин, від картинок похмурої столиці. НЕ подумайте, я не засуджую тих людей, які сьогодні боронять нашу неньку — Україну від чергових бусурманів, від тих недоумків, які так затято тримаються за те, що їм не належить по праву. Стомилася від цілодобових думок, від хвилювань за долю рідних і близьких, що зараз в Києві, можливо,  й на Майдані. Тому вирішила, потрібно хоч чимось підтримати цю державу, її майбутнє, як не присут...
Читати далі →

День, коли світ перевернувся...

Раніше, гортаючи сторінки історії, які стосувалися масових повстань, заворушень, революцій… це все сприймалося як цікава казочка. І хоча розуміла, що кожне з них вирішувало долю якого-небудь народу чи й навіть людства, все одно сприймалося це по простому, як сюжети з конострічок, здавалося це було з незвичайними людьми і зовсім не задумувалася над тим, як ці події сприймалися тим поколінням, яке їх пережило. Зовсім не задумувалася над тим, що вони відчували, наскільки їх охоплювало почуття страх...
Читати далі →

Хто спішить, той людей смішить...

Нещодавно мала змогу спостерігати кумедну картину. Проходячи повз палац Академічний, замітила ще здалеку пана Віталія Михайловича всього ,,при параді,, і дужих хлопців у формі, які, як здогадалася з інструментів в їхніх руках, належали до якого-небудь оркестру, мабуть. Принаймні грали марш вони чудо...
Читати далі →

Рожеві надії

На першому курсі все здається таким ідеальним. Ти втягуєшся в студентську родину, захоплюєшся тим, що вивчаєш, намагаєшся здобути авторитет серед однолітків, згодом намагаєшся чимось виділитися серед загальної маси студентів. І ось, нарешті, ти добився свого - "тебе знає кожна собака на факультеті"....
Читати далі →

О мужчине

У настоящего мужчины женщина счастлива. Она знает, что если заболеет, он принесет ей лекарства, будет волноваться и каждые пять минут спрашивать как она себя чувствует. Она уверена, что если будет плохо, если все бури и ветра будут против них, он сможет спасти их корабль от крушения, он всегда найде...
Читати далі →

Верески душі весняні

Якось воно так повелося на Україні, що багато з того, що колись було нашою основою, нашим грунтом, тепер висковзнуло з-під наших ніг. Ми дивимося євроньюз, матюкаємо свого президента, хочемо більших статків, хвалимося сусідам, що знаємо панацею порятунку з кризи нашої країни, вважаємо себе європейсь...
Читати далі →