Ярослава Шеремета

Можливо, пані Ілона просто вирішила зробити зі своєї особи жертву ,, репресій,, тобто пропіаритися, а коли вже сказала про напад довелося розкручувати ситуацію далі, щоб не спалитися відразу… Якщо оцінювати ситуацію в глобальнішому плані, то, мені здається, що вся наша влада вважає народ чи то сліпим чи то розумовим відсталим, зважаючи на безпрецедентність деяких її дій, тож немає нічого дивного, що пані вирішила взяти приклад з ,, братів її старших,,

Я думаю, що ми маємо не лише брати приклад з когось, а й самим перевершувати наших натхненників, прикладів для наслідування в нашій державі багато, але потрібно просто пошукати той варіант, який ближчий саме тобі…

Чесно кажучи ще не читала, стою ,, в черзі,,. Казали, що роман має специфічний зміст, прочитаю, тоді скажу свої думки про нього…

Як мені здається, зробити це буде важко — змінити щось у країні, адже як ми вже зрозуміли теперішня влада намагається міцно вкорінитися скрізь і всюди(яскравий приклад наші рай- та облради). Але зневірятися теж не варто. Добитися можна будь-чого, потрібно лише знайти однодумців, а їх багато. Тому найперше. що нам потрібно зробити тепер -це згуртуватися і стояти один за одного горою… Як казали Гринджоли: разом нас багато, нас не подолати.

Повність згідна! Говорити правду не є злочином, навпаки, брехня — це злочин не тільки проти когось, а й проти себе. І покарання за це, інколи буває гіршим, ніж вязниця чи розстріл. Бо в ролі палача справедливість…

Дякую, Андрію! Мені здається, що зараз це так само актуально, як і 50 років тому, особливо в умовах ,, зростання,, рівня демократії в нашій країні, за того становища в якому перебуває наша свобода слова… Такі люди як Ліна Костенко, Марія МАтіос, Іван Дзюба… мають слугувати нам прикладом вірності, безкорисливої любові до рідного народу, не зважаючи на штики нашої влади…